ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ
  "АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ"
 +38 (095) 041-41-13
 +38 (093) 488-88-22
e-mail: office@alc-kr.com.ua
 

Шустка Яна

Виконавчий документ повертають стягувачу з підстав, передбачених ст. 47 Закону України «Про вико­навче провадження», зокрема коли:

  1. у боржника відсутнє майно, на яке мож­на звернути стягнення або яке він повинен передати стягувачу за виконавчим докумен­том, а інше державному виконавцеві відшукати не вдалося;
  2. коштів, що надійшли від реалізації застав­леного майна, недостатньо для задоволення ви­мог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стяг­нення на заставлене майно;
  3. неможливо встановити особу боржника чи його місцезнаходження (місце проживання);
  4. діє заборона (мораторій) щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо він не має іншого майна чи коштів, на які мож­ливо звернути стягнення;
  5. стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, або якщо стягувач перешко­джає провадженню виконавчих дій чи не здійс­нив авансування витрат на організацію та про­ведення виконавчих дій, авансування яких перед­бачено вже згаданим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Наявність перелічених обставин державний вико­навець фіксує в акті. А його має перевірити начальник відповідного відділу ДВС на пред­мет правильності зазначених у ньому відо­мостей.

 

Про повернення виконавчого документа державний виконавець складає постанову, яку за­тверджує начальник відділу ДВС. Копії цієї постанови в триденний строк надсилають листом із повідомленням про вручення стягувачеві та боржнику. Її можна оскаржити про­тягом десяти днів. Стягувачу також поверта­ють невикористані суми внесеного ним авансо­вого внеску зі звітом державного виконавця про його використання.

Однак якщо вам як стягувачу повернено ви­конавчий документ, то це не завжди означає, що на цьому все й стягнути борг уже не вдас­ться. Адже в разі пред'явлення виконавчого документа до виконання відбувається пере­ривання відведеного для цього строку. Тому виконавчий документ можна пред'явити до виконання повторно.

Також державний виконавець повинен повернути виконавчий документ до суду чи органу, який його видав, якщо суд відновив строк для подан­ня апеляційної скарги на рішення, за яким вида­но виконавчий документ, та прийняв таку скар­гу до розгляду (окрім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Проте існують випадки, коли виконавчий документ може бути повернено стягувачеві через відмову державного виконавця відкрити вико­навче провадження. Здебільшого така відмова пов'язана з недоліками виконавчого докумен­та або порушеннями, допущеними стягувачем, зокрема:

  1. пропущено строк пред'явлення докумен­тів до виконання;
  2. неподання виконавчого документа, заяви про відкриття виконавчого провадження;
  3. подання виконавчого документа до відділу ДВС не за місцем чи не за підвідомчістю вико­нання рішення;
  4. рішення, на підставі якого видано виконав­чий документ, не набрало чинності;
  5. не закінчилася відстрочка виконання рі­шення, надана судом;
  6. виконавчий документ не відповідає вимо­гам, передбаченим ст. 18 Закону України «Про виконав­че провадження»;
  7. офіційно оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкрито лікві­даційну процедуру;
  8. якщо виконавчий документ повернено стя­гувачу за його заявою (окрім виконавчих доку­ментів про стягнення аліментів та інших періо­дичних платежів);
  9. існують інші, передбачені законом обста­вини, що виключають здійснення виконавчого провадження.

 

Така відмова також оформлюється відповід­ною постановою. Її складають протягом трьох днів, а якщо рішення підлягає негайному вико­нанню — не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа. Не пізніше наступного дня після цього постанову разом із виконавчим документом надсилають заявникові листом із повідомленням про вручення. Цю постанову можна оскаржити в де­сятиденний строк.

Тож якщо вам відмовлено через недоліки у виконавчому документі, то потрібно буде звернутися до суду (чи іншого органу), який його видав, для їхнього усунення. Якщо ж причина — банкрутство боржника, то держ­авний виконавець повинен надати заявнику інформацію про справу та господарський суд, до якого слід звернутися із заявою про задоволення своїх вимог.

 

Зазначу: відмова у відкритті виконавчо­го провадження не призводить до переривання строку пред'явлення виконавчого докумен­та до виконання.

Тому якщо можна виправити недоліки, які стали причиною для відмови, то варто якомога швидше це зробити та зверну­тися до відділу ДВС повторно або просити суд поновити строк для пред'явлення виконавчо­го документа.

ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» - всі види послуг у сфері виконавчого провадження, захисту від стягнення, стягнення заборгованості.

Детальніше за телефонами: (095) 041-41-13; (093) 488-88-22

Для відкриття виконавчого провадження стягувач повинен подати відділу ДВС заяву та виконавчий документ. Останній повинен відповідати вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто в ньому має бути зазначено: назву й дату видачі, найменування органу, ПІБ посадової особи, що його видала; дату прийняття й номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування юридичної особи або ПІБ фізичної особи стягувача й боржника, їхнє місцезнаходження або місце проживан­ня чи перебування відповідно; код ЄДРПОУ (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер (для фізичних осіб) стягувача та боржника; резолютивну частину рішення; дату набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до ви­конання.

Окрім того, зазначають інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема: дату народження борж­ника та його місце роботи, місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та борж­ника тощо.

Виконавчий документ повинен бути підпи­саний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріпле­ний печаткою (якщо за законом такий орган повинен мати гербову печатку, то виконавчий документ обов'язково скріплюється гербовою печаткою).

Невідповідність цим вимогам означатиме, що документ не вважатимуть виконавчим і він не підлягатиме виконанню.

Особливо на зазначені вимоги слід звертати увагу в тих випадках, коли виконавчого листа чи наказу не видають, а як виконавчий доку­мент виступає безпосередньо ухвала чи інше судове рішення, наприклад, ухвала про накла­дення арешту на майно або кошти. На цьому аспекті окремо зупинявся Пленум Вищого гос­подарського суду України.

Щодо заяви, то в ній указують відомості, які ідентифікують боржника чи сприяють примусовому виконанню рішення: місце роботи чи інше місце отримання доходів боржника, його рахунок, місцезнаходження майна тощо. Якщо стягуються кошти, то в заяві зазначають спо­соби їхнього отримання, а також звернення до державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника й оголосити заборону на його відчуження. Важливо, щоб стягувач або його представник власноручно підписали заяву.

Залежно від присуджених вимог разом із заявою та виконавчим документом подають (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче проваджен­ня») копію (копії):

  • опису майна й вироку (у разі виконання рі­шення про конфіскацію майна засудженого за вироком суду). Якщо немає у справі опису май­на засудженого, то надсилається довідка про те, що такий опис не проводився;
  • протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідки про відсутність цього майна (у разі виконання рішення про конфіс­кацію майна за постановою суду);
  • документів, що підтверджують виконан­ня ухвали суду про забезпечення позову, якщо такі заходи застосовувалися судом (у судових справах, за якими застосовано заходи забезпе­чення позовних вимог).

ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» - всі види послуг у сфері виконавчого провадження, захисту від стягнення, стягнення заборгованості.

Детальніше за телефонами: (095) 041-41-13; (093) 488-88-22

Місце виконання. Якщо боржник — фізична особа, то звертатися з виконавчим докумен­том слід до відділу державної виконавчої служ­би (далі — відділ ДВС) за місцем проживання, перебування, роботи боржника або місцезнахо­дженням його майна. Якщо ж боржник — юридична особа, то за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»). Право вибору між відділами ДВС належить стягувачеві. Це загальне правило, яке має низку уточнень та винятків, передбачених ст. 21 цього Закону України «Про виконавче провадження»:

  1. Департамент державної виконавчої служби Мін'юсту виконує судові рішення, за якими:
  • сума зобов'язання, що підлягає виконанню, становить 10 млн. грн.. або більше чи еквівалент цієї суми в інвалюті;
  • боржниками є Апарат ВР України, Адміністрація Президента України, вищі або центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляцій­ні суди, Генпрокуратура, регіональні проку­ратури, Вища рада юстиції, НБУ Рахункова палата, Управління справами ВР АР Крим, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська й Севастопольська міські ради або облас­ні, Київська й Севастопольська міські держ­адміністрації та їхні структурні підрозділи, інші органи державної влади та їхні посадові особи.
  1. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Мін'юсту в АР Крим, головного управління юстиції в області.­

ті, містах Києві та Севастополі виконують рі­шення, якщо:

  • сума зобов'язання, що підлягає виконан­ню, — від 3 до 10 млн. грн.. або еквівалент цієї суми в інвалюті;
  • боржниками виступають територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні держадміністрації та їхні струк­турні підрозділи, місцеві прокуратури, інші те­риторіальні підрозділи органів державної влади та їхні посадові особи.
  1. Коли судове рішення зобов'язує боржника вчинити певні дії, то за його виконанням звер­таються до відділу ДВС за місцем проведення таких дій. Звісно, за винятком перших двох ви­падків.

 

Варто зазначити: якщо йдеться про вияв­лення та стягнення коштів боржника на ра­хунках та вкладах у банках (інших фінустановах), на рахунках у цінних паперах у депо­зитарних установах, державний виконавець управі провадити виконавчі дії по всій території України (ч. З ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

Коли державному виконавцеві, який провадить ви­конавче провадження, стане відомо про нове місце проживання, роботи чи місцезнаходження боржника (його майна), він пови­нен надіслати виконавчий документ за від­повідною юрисдикцією не пізніше наступ­ного дня з моменту, як дізнається про такі обставини.

Також державний виконавець може здійснюва­ти виконавчі дії на території іншого відділу ДВС, якщо там виявлено майно боржника й водночас наявного майна недостатньо для задоволення вимог стягувана в повному обсязі, але за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення виконавчих дій. Інакше він зверне стягнення на майно, наявне на "його території", а потім надішле виконав­чий документ відділу ДВС за місцезнаходжен­ням іншого майна.

Окрім того, державний виконавець має право до­ручити іншому відділу ДВС проведення перевірки інформації щодо наявності боржни­ка чи його майна або місця роботи на тери­торії, що знаходиться під юрисдикцією тако­го відділу.

 

Строк пред1явлення виконавчого докумен­та. З 09.03.11р., коли набрав чинності Закон № 2677, який вніс суттєві зміни до Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого документа до виконання значно скоротився. Тому звернутися до відповідного відділу ДВС слід протягом:

  • року — якщо йдеться про пред'явлення виконавчого листа, наказу господарського суду, судового наказу, виконавчого напису нотаріуса, ухвали господарського суду про вжиття заходу забезпечення по­зову, про зміну способу та порядку виконання рішення, про затвердження мирової угоди, ви­могу про стягнення недоїмки, іншого виконав­чого документа;
  • трьох місяців — якщо це посвідчення ко­місій із трудових спорів, постанова суду у справах про адміністративні правопорушення або постанова органу (посадової особи), уповнова­женого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

 

Але рішення про стягнення періодичних платежів (наприклад, аліментів) можуть бути пред'явлені до виконання протягом усього пе­ріоду, за який їх присуджено. До того ж пере­біг зазначених строків має свої особливості. Для виконання судових рішень відлік починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення стро­ку, установленого в разі відстрочки чи роз­строчки виконання рішення. Якщо судове рішення підлягає негайному виконанню — із наступного дня після його постановлення. Для виконання рішень комісій із трудових спорів — із дня видачі посвідчення на приму­сове виконання рішення, інших виконавчих до­кументів — із наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо іншого не перед­бачено законом.

 

Тут доцільно згадати, що виконавчі докумен­ти, видані до 09.03.11 р., пред'являють до виконання у строки, установлені на момент їхньої видачі. Зокрема, для виконав­чих листів та інших судових документів діяв трирічний строк пред'явлення до виконання. Однак з огляду на можливість його перериван­ня застосування цього строку може бути акту­альним і нині для стягувачів, які отримали до­кументи до вказаної дати.

До речі, Вищий адміністративний суд України (далі — ВАСУ) звернув увагу на те, що строк пред'явлення виконавчого документа до вико­нання, перебіг якого розпочався до 09.03.11 р., виданого після цієї дати, також становить три роки.

ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» - всі види послуг у сфері виконавчого провадження, захисту від стягнення, стягнення заборгованості.

Детальніше за телефонами: (095) 041-41-13; (093) 488-88-22

Чинне процесуальне законодавство чітко встановлює, що заяву про видачу виконав­чого документа стягувач (державний виконавець) подає до суду, який видав виконавчий лист (наказ).

Суд розглядає заяву (подання) в судовому засіданні з повідомленням ініціатора звер­нення та осіб, які беруть участь у справі (за­інтересованих осіб) (ч. 2 ст. 370 ЦПК, ч. 2 ст. 260 КАС). Водночас варто пам'ятати, що неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судо­вому розгляду.

Про видачу дубліката виконавчого документа суд постановляє (виносить) ухвалу (ч. 2 ст. 120 ГПК, ч. 2 ст. 208 ЦПК, ч. З ст. 260 КАС).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судо­вий збір» за видачу дубліката судового наказу або виконавчого листа справляється судовий збір у розмірі 3 (трьох) гривень. Квитанція про сплату судового збору повинна бути долуче­на до заяви про видачу дубліката виконавчого документа.

Таким чином можна зробити висновки про те, що право звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа (виконавчого листа, судового наказу) має стягувач і державний виконавець. Таке право виникає в разі втрати оригіналу ви­конавчого документа. Заява про видачу дуб­ліката виконавчого документа подається до суду, який видав виконавчий документ, протя­гом строку, установленого для пред'явлення такого виконавчого листа (наказу) до ви­конання. До цієї заяви необхідно долучити докази втрати оригіналу виконавчого лис­та (наказу), докази сплати судового збору, а також копію виконавчого документа (за наявності).

ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» - всі види послуг у сфері виконавчого провадження, захисту від стягнення, стягнення заборгованості.

Детальніше за телефонами: (095) 041-41-13; (093) 488-88-22

Лише ГПК України дає відповідь на пи­тання, протягом якого строку можна зверну­тися за дублікатом виконавчого документа. У ч. 1 ст. 120 вказаного Кодексу чітко виз­начено: протягом строку, установленого для пред'явлення наказу до виконання. Так само впродовж цього строку необхідно звернутися до адміністративного чи загального суду із за­явою про видачу дубліката виконавчого листа (наказу), адже після закінчення строку для його пред'явлення до виконання подання такої заяви втрачає сенс.

Нагадаю: за загальним правилом виконав­чий документ може бути пред'явлений до вико­нання протягом одного року (ч. ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»). Виняток станов­лять посвідчення комісій із трудових спорів, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (поса­дових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. Строк їх пред'явлення до виконання — протягом трьох місяців.

ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» - всі види послуг у сфері виконавчого провадження, захисту від стягнення, стягнення заборгованості.

Детальніше за телефонами: (095) 041-41-13; (093) 488-88-22

Не менш важливий момент — з'ясувати ви­падки, у разі настання яких у стягувача та держ­авного виконавця виникає право подавати заяву про видачу дубліката виконавчого листа (наказу).

Процесуальне законодавство називає таким лише один — втрата оригіналу виконавчого документа (ч. 1 ст. 370 ЦПК, ч. 1 ст. 260 КАС, ч. 1 ст. 120 ГПК). Однак і в цьому випадку стягувач, а також державний виконавець повинні під­твердити перед судом факт втрати оригіналу виконавчого листа (наказу). Адже в проти­лежному випадку стягувач може зловживати своїм правом на отримання виконавчого документа.

Зауважимо: лише ГПК містить вимогу про необхідність подання документів, що засвід­чують факт втрати оригіналу виконавчого листа (наказу), під час звернення із заявою про видачу його дубліката. У ч. 3 ст. 120 вка­заного Кодексу зазначено, що до заяви про видачу дубліката наказу потрібно додати:

  • довідку установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;
  • довідку стягувача, підписану керівни­ком чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, органі­зації, що наказ утрачено й до виконання не пред'явлено (при втраті наказу стягувачем).

Вважаємо, вказані документи доцільно та­кож подавати й у випадку втрати оригіналу виконавчого документа, отриманого в резуль­таті розгляду справи в порядку цивільного та адміністративного судочинства.

ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» - всі види послуг у сфері виконавчого провадження, захисту від стягнення, стягнення заборгованості.

Детальніше за телефонами: (095) 041-41-13; (093) 488-88-22

Перш за все право подати заяву про видачу виконавчого листа (наказу) має стягувач. Чин­не законодавство містить визначення поняття "стягувач". Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» ним вважають фізичну  або юридичну особу, на користь чи в інтересах якої вида­но виконавчий документ. Для прикладу, якщо судом прийнято рішення про стягнення з під­приємства "А" на користь підприємства "Б" заборгованості в сумі 1000 (однієї тисячі) грн., то стягувачем у такій справі виступатиме під­приємство "А".

Доречно зауважити, що право стягувача по­давати заяву про видачу дубліката виконавчого документа також передбачено ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Інший суб'єкт звернення за видачею дублі­ката виконавчого листа (наказу) — державний вико­навець (ч. 1 ст. 370 ЦПК, ч. 1 ст. 260 КАС, ч. 1 ст. 120 ГПК). Відповідно до п. 8 ч. З ст. 11 Закону про виконавче провадження держвиконавець у процесі здійснення виконавчого провадження вправі звертатися до суду, зокрема про видачу дубліката виконавчого документа.

До того ж аналіз процесуального законодав­ства дозволяє визначити, коли право звернутися із заявою про видачу дублікату виконавчого до­кумента (наказу) належить стягувачеві, а коли його має державний виконавець. Зазвичай стягувач вправі подати заяву про видачу дубліката вико­навчого документа (наказу) до моменту його пред'явлення до виконання. Адже саме до вказа­ного моменту виконавчий документ може фізич­но знаходитися в стягувача. У разі пред'явлення до виконання виконавчого документа стягу­вач подає до виконавчої служби його оригінал (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас таке право він має і при втраті вико­навчого документа державним виконавцем.

Натомість останній уповноважений звернути­ся з поданням про видачу дубліката виконавчо­го документа винятково після відкриття вико­навчого провадження. Окрім того, ч. 1 ст. 370 ЦПК передбачено право державного виконавця звер­татися до суду за видачею дублікатів виконав­чого листа в разі встановлення кількох місць роботи чи отримання доходів боржника.

ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» - всі види послуг у сфері виконавчого провадження, захисту від стягнення, стягнення заборгованості.

Детальніше за телефонами: (095) 041-41-13; (093) 488-88-22

Закон України «Про виконавче провадження» передба­чає, що державний виконавець зобов'язаний прий­няти до виконання виконавчий документ і від­крити виконавче провадження. Але за умови, що не закінчився строк пред'явлення тако­го документа до виконання та він містить усі необхідні реквізити й пред'явлений до вико­нання до відповідного органу державної вико­навчої служби.

Державний виконавець зобов'язаний протягом трьох робочих днів із дня надходження до ньо­го виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження і в ній вказати на необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів із мо­менту винесення постанови. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження над­силаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові (ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження»).

Декілька слів, якщо стягувач у своїй заяві про відкриття виконавчого провадження про­сив державного виконавця накласти арешт на майно та/або кошти боржника. Державний виконавець або одночасно з постановою про відкриття вико­навчого провадження виносить окрему поста­нову про накладання відповідного арешту, або відмовляє стягувачу в здійсненні такого заходу, указуючи причини відмови. Відмову державного вико­навця можна оскаржити.

Аналогічний триденний строк установлено і для тих випадків, коли державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Не пізніше наступного дня від дня винесення постанови про відмову у відкритті виконавчо­го провадження державний виконавець має надіслати її заявникові разом із виконавчим документом. Постанови як про відкриття, так і про відмову у відкритті виконавчого провадження можуть бути оскаржені в десятиденний строк у госпо­дарському суді.

Детальніше за телефонами: 

(095) 041-41-13; (093) 488-88-22

     Уявімо, що у вас на руках повністю правиль­но оформлений судовий наказ. Які подальші дії? Потрібно звернутися до державного ви­конавця із заявою про відкриття виконавчо­го провадження та долучити до неї судовий наказ (ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче прова­дження»). Але для цього насамперед необхід­но з'ясувати, до якої саме виконавчої служби звертатися.

     За загальним правилом, виконавчі дії прова­дяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем розташування його майна.

     Якщо боржник юридична особа, то виконання провадиться за місцезнаходженням його по­стійно діючого органу або майна. Право ви­бору місця виконання між кількома органа­ми державної виконавчої служби, що можуть учиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функ­ції, належить стягувану (ст. 20 Закону України «Про ви­конавче провадження»). Щоправда, із цього загального правила є певні винятки, обумов­лені ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, якщо сума зобов'язання становить десять і більше мільйонів гривень або еквіва­лентну суму в іноземній валюті, то звертатися слід до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (п.2 ч.1 ст.21). А якщо сума зобов'язання від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентна цій сумі в іноземній валюті — до відділу примусового виконання рішень управлінь державної вико­навчої служби головного управління юстиції в області або місті Києві (п.2 ч.2 ст.21 цього Закону).

     У заяві про відкриття виконавчого прова­дження стягувач має право додатково зазна­чити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнахо­дження його майна тощо), а також шляхи от­римання ним коштів, стягнутих із боржника. Також у цій заяві стягувач має право попроси­ти держвиконавця накласти арешт на майно та кошти боржника й оголосити заборону на його відчуження.

Детальніше за телефонами: 

(095) 041-41-13; (093) 488-88-22

     Стаття 22 Закону України «Про виконавче прова­дження» встановлює строки пред'явлення виконавчих документів до виконання. Наказ господарського суду як виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання протягом року. Зазначений строк обчислюють із наступ­ного дня після набрання рішенням законної сили. Тобто попри те, коли позивач звернувся до господарського суду за отриманням судово­го наказу, строк для його пред'явлення до виконавчої служби починає спливати з наступного дня після дня набрання законної сили рішен­ням суду.

     Якщо боржник частково виконує судове рішення (наприклад, перераховує частину свого боргу позивачеві), то строк звернення до вико­навчої служби із цього моменту переривається й обчислюється заново (п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження»).

     У разі повернення виконавчого документа стягувану у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

     Крім того, стягувач має пам'ятати про мож­ливість поновити строк пред'явлення документа до виконання, якщо такий строк уже пропуще­но. Так, згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконав­че провадження» стягувач має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, що видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Заяву розгляда­ють у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляють стягувача й борж­ника ухвалою. Неявка боржника й стягувача в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виносять ухвалу, яку надсилають стягувачеві й боржни­ку. Аналогічну можливість передбачено також ст. 119 ГПК.

 

Детальніше за телефонами: 

 

(095) 041-41-13; (093) 488-88-22

 

ПочатокПопередня12НаступнаКінець
Сторінка 1 із 2

 Головна | Практики |Індустрії | Земельні аукціони | Допомога адвоката | Блог | Новини компанії | Контакти

Даний інформаційний ресурс (www.alc-kr.com.ua), вся інформація і результати інтелектуальної діяльності, які розміщені на ресурсі, перебувають під захистом міжнародного права та законодавства України. Незаконні дії з інформацією та результатами інтелектуальної діяльності тягне за собою відповідальність. Вся інформація, розміщена на ресурсі не є юридичною консультацією. Коментарі, статті, висновків, опубліковані юристами є їхньою особистою думкою і можуть не співпадати з думкою ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ« АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ».

© ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ« АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ». 2015-2021. Всі права захищені.