Виконавчий документ повертають стягувачу з підстав, передбачених ст. 47 Закону України «Про вико­навче провадження», зокрема коли: у боржника відсутнє майно, на яке мож­на звернути стягнення або яке він повинен передати стягувачу за виконавчим докумен­том, а інше державному виконавцеві відшукати не вдалося; коштів, що надійшли від реалізації застав­леного майна, недостатньо для задоволення ви­мог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стяг­нення на заставлене майно; неможливо встановити особу боржника чи його місцезнаходження (місце проживання); діє заборона (мораторій) щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо він не має іншого майна чи коштів, на які мож­ливо звернути стягнення; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час…

Для відкриття виконавчого провадження стягувач повинен подати відділу ДВС заяву та виконавчий документ. Останній повинен відповідати вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто в ньому має бути зазначено: назву й дату видачі, найменування органу, ПІБ посадової особи, що його видала; дату прийняття й номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування юридичної особи або ПІБ фізичної особи стягувача й боржника, їхнє місцезнаходження або місце проживан­ня чи перебування відповідно; код ЄДРПОУ (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер (для фізичних осіб) стягувача та боржника; резолютивну частину рішення; дату набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до ви­конання. Окрім того, зазначають інші дані, якщо вони відомі суду чи…

Місце виконання. Якщо боржник — фізична особа, то звертатися з виконавчим докумен­том слід до відділу державної виконавчої служ­би (далі — відділ ДВС) за місцем проживання, перебування, роботи боржника або місцезнахо­дженням його майна. Якщо ж боржник — юридична особа, то за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»). Право вибору між відділами ДВС належить стягувачеві. Це загальне правило, яке має низку уточнень та винятків, передбачених ст. 21 цього Закону України «Про виконавче провадження»: Департамент державної виконавчої служби Мін'юсту виконує судові рішення, за якими: сума зобов'язання, що підлягає виконанню, становить 10 млн. грн.. або більше чи еквівалент цієї суми в інвалюті; боржниками є…

Чинне процесуальне законодавство чітко встановлює, що заяву про видачу виконав­чого документа стягувач (державний виконавець) подає до суду, який видав виконавчий лист (наказ). Суд розглядає заяву (подання) в судовому засіданні з повідомленням ініціатора звер­нення та осіб, які беруть участь у справі (за­інтересованих осіб) (ч. 2 ст. 370 ЦПК, ч. 2 ст. 260 КАС). Водночас варто пам'ятати, що неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судо­вому розгляду. Про видачу дубліката виконавчого документа суд постановляє (виносить) ухвалу (ч. 2 ст. 120 ГПК, ч. 2 ст. 208 ЦПК, ч. З ст. 260 КАС). Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону…

Лише ГПК України дає відповідь на пи­тання, протягом якого строку можна зверну­тися за дублікатом виконавчого документа. У ч. 1 ст. 120 вказаного Кодексу чітко виз­начено: протягом строку, установленого для пред'явлення наказу до виконання. Так само впродовж цього строку необхідно звернутися до адміністративного чи загального суду із за­явою про видачу дубліката виконавчого листа (наказу), адже після закінчення строку для його пред'явлення до виконання подання такої заяви втрачає сенс. Нагадаю: за загальним правилом виконав­чий документ може бути пред'явлений до вико­нання протягом одного року (ч. ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»). Виняток станов­лять посвідчення комісій із трудових спорів, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (поса­дових осіб), уповноважених розглядати…