Місце виконання. Якщо боржник — фізична особа, то звертатися з виконавчим докумен­том слід до відділу державної виконавчої служ­би (далі — відділ ДВС) за місцем проживання, перебування, роботи боржника або місцезнахо­дженням його майна. Якщо ж боржник — юридична особа, то за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»). Право вибору між відділами ДВС належить стягувачеві. Це загальне правило, яке має низку уточнень та винятків, передбачених ст. 21 цього Закону України «Про виконавче провадження»:

1. Департамент державної виконавчої служби Мін'юсту виконує судові рішення, за якими:

• сума зобов'язання, що підлягає виконанню, становить 10 млн. грн.. або більше чи еквівалент цієї суми в інвалюті;
• боржниками є Апарат ВР України, Адміністрація Президента України, вищі або центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляцій­ні суди, Генпрокуратура, регіональні проку­ратури, Вища рада юстиції, НБУ Рахункова палата, Управління справами ВР АР Крим, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська й Севастопольська міські ради або облас­ні, Київська й Севастопольська міські держ­адміністрації та їхні структурні підрозділи, інші органи державної влади та їхні посадові особи.

2. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Мін'юсту в АР Крим, головного управління юстиції в області.­

ті, містах Києві та Севастополі виконують рі­шення, якщо:

• сума зобов'язання, що підлягає виконан­ню, — від 3 до 10 млн. грн.. або еквівалент цієї суми в інвалюті;
• боржниками виступають територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні держадміністрації та їхні струк­турні підрозділи, місцеві прокуратури, інші те­риторіальні підрозділи органів державної влади та їхні посадові особи.

1. Коли судове рішення зобов'язує боржника вчинити певні дії, то за його виконанням звер­таються до відділу ДВС за місцем проведення таких дій. Звісно, за винятком перших двох ви­падків.

Варто зазначити: якщо йдеться про вияв­лення та стягнення коштів боржника на ра­хунках та вкладах у банках (інших фінустановах), на рахунках у цінних паперах у депо­зитарних установах, державний виконавець управі провадити виконавчі дії по всій території України (ч. З ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

Коли державному виконавцеві, який провадить ви­конавче провадження, стане відомо про нове місце проживання, роботи чи місцезнаходження боржника (його майна), він пови­нен надіслати виконавчий документ за від­повідною юрисдикцією не пізніше наступ­ного дня з моменту, як дізнається про такі обставини.

Також державний виконавець може здійснюва­ти виконавчі дії на території іншого відділу ДВС, якщо там виявлено майно боржника й водночас наявного майна недостатньо для задоволення вимог стягувана в повному обсязі, але за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення виконавчих дій. Інакше він зверне стягнення на майно, наявне на "його території", а потім надішле виконав­чий документ відділу ДВС за місцезнаходжен­ням іншого майна.

Окрім того, державний виконавець має право до­ручити іншому відділу ДВС проведення перевірки інформації щодо наявності боржни­ка чи його майна або місця роботи на тери­торії, що знаходиться під юрисдикцією тако­го відділу.

Строк пред¹явлення виконавчого докумен­та. З 09.03.11р., коли набрав чинності Закон № 2677, який вніс суттєві зміни до Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого документа до виконання значно скоротився. Тому звернутися до відповідного відділу ДВС слід протягом:

• року — якщо йдеться про пред'явлення виконавчого листа, наказу господарського суду, судового наказу, виконавчого напису нотаріуса, ухвали господарського суду про вжиття заходу забезпечення по­зову, про зміну способу та порядку виконання рішення, про затвердження мирової угоди, ви­могу про стягнення недоїмки, іншого виконав­чого документа;
• трьох місяців — якщо це посвідчення ко­місій із трудових спорів, постанова суду у справах про адміністративні правопорушення або постанова органу (посадової особи), уповнова­женого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Але рішення про стягнення періодичних платежів (наприклад, аліментів) можуть бути пред'явлені до виконання протягом усього пе­ріоду, за який їх присуджено. До того ж пере­біг зазначених строків має свої особливості. Для виконання судових рішень відлік починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення стро­ку, установленого в разі відстрочки чи роз­строчки виконання рішення. Якщо судове рішення підлягає негайному виконанню — із наступного дня після його постановлення. Для виконання рішень комісій із трудових спорів — із дня видачі посвідчення на приму­сове виконання рішення, інших виконавчих до­кументів — із наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо іншого не перед­бачено законом.

Тут доцільно згадати, що виконавчі докумен­ти, видані до 09.03.11 р., пред'являють до виконання у строки, установлені на момент їхньої видачі. Зокрема, для виконав­чих листів та інших судових документів діяв трирічний строк пред'явлення до виконання. Однак з огляду на можливість його перериван­ня застосування цього строку може бути акту­альним і нині для стягувачів, які отримали до­кументи до вказаної дати.

До речі, Вищий адміністративний суд України (далі — ВАСУ) звернув увагу на те, що строк пред'явлення виконавчого документа до вико­нання, перебіг якого розпочався до 09.03.11 р., виданого після цієї дати, також становить три роки.

ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» - всі види послуг у сфері виконавчого провадження, захисту від стягнення, стягнення заборгованості.

Детальніше за телефонами: (095) 041-41-13; (093) 488-88-22