Банкрутство з часів його виникнення як інститут господарського права пройшло довгим історично складним шляхом. У праві стародавніх народів забезпеченням боргу служило не стільки майно боржника, скільки він сам.

У початковий період розвитку римського права виконавче провадження передбачало, що особі, щодо якої ухвалене судове рішення або яка визнала свій борг, надавався тридцятиденний строк виконання. Якщо протягом цього часу боржник не задовольняв вимоги свого кредитора, останній здобував право власності на боржника як на раба, тобто він міг за своїм бажанням продати його за межі Риму або навіть убити.

За всю історію банкрутства (з моменту його появи в ХІ-ХІІ ст.) було вироблено два критерії банкрутства:

Принцип неоплатності. Відповідно до цього принципу боржник може бути визнаний банкрутом, якщо сума загальної кредиторської заборгованості боржника перевищує суму належного йому майна. Критерій неоплатності застосовувався в старому законі про банкрутство 1992 року. У той же час у західних країнах відмовилися від використання цього принципу ще наприкінці 19 століття.

Принцип неплатоспроможності. У кінці ХІХ століття практично всі законодавства про банкрутство перейшли на використання принципу неплатоспроможності. Згідно з цим принципом, потрібно виявити конкретні ознаки презумпції, що боржник не в змозі відповідати за своїми зобов’язаннями перед кредиторами.

Розвиток капіталістичних відносин, безперечно потребував інших засобів боротьби з явищем банкрутства. Поступово в цивільному та торговельному законодавстві більшості країн було запроваджено норми, спрямовані не на тілесне покарання банкрута, а на стягнення його майна з метою задовольнити позови та претензії кредиторів. У результаті еволюції законодавства про банкрутство підприємств до нього дедалі більше вносилося норм, скерованих не стільки на ліквідацію боржника, скільки на його фінансове оздоровлення.

Термін «банкрутство» в перекладі з італійської означає «лава», «зламаний». Така назва походить від звичаю перекидати чи ламати лаву, на якій сидів неплатоспроможний міняйла. З часом термін банкрут залишився, але став означати фінансовий крах боржника, неспроможного виконати свої зобов’язання перед кредиторами.

Законодавче визначення поняття банкрутства міститься в Господарському кодексі України і в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992. Цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Банкрутство має економічний і правовий характер. З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю продовження суб’єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. У законодавчій і фінансовій практиці виділяють наступні види банкрутства підприємств:

1. Реальне банкрутство. Воно характеризує повну нездатність підприємства відновити в майбутньому періоді свою фінансову стійкість і платоспроможність у силу реальних втрат використовуваного капіталу.
2. Технічне банкрутство. Цей термін характеризує стан неплатоспроможності підприємства, викликаний істотним простроченням його дебіторської заборгованості.
3. Навмисне банкрутство. Воно характеризує навмисне створення (чи збільшення) керівником чи власником підприємства його неплатоспроможності; нанесення ними економічного збитку підприємству в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб; свідомо некомпетентне фінансове управління.
4. Фіктивне банкрутство. Воно характеризує свідомо помилкове оголошення підприємством про свою неспроможність з метою введення в оману кредиторів для одержання від них відстрочки (розстрочки) виконання своїх кредитних зобов'язань чи знижки із суми кредитної заборгованості. Такі дії також переслідуються в карному порядку.

Передумови банкрутства різноманітні - це результат взаємодії численних факторів як зовнішнього, так і внутрішнього характеру.

На сьогодні закон передбачає реорганізаційні та ліквідаційні процедури, а також мирову угоду , які ліквідовують підприємство-банкрута. Причому мирова угода є оптимальним варіантом, при якому, так би мовити, і вовки (кредитори) ситі , і вівці (боржник) цілі. Слід зазначити також, що мирова угода між кредиторами й боржником в українській практиці явище поки що рідкісне.

Зрозуміле й чітко організоване законодавство про банкрутство підприємств є надзвичайно важливою і стратегічною проблемою ринкових відносин.

Аналіз розвитку зарубіжного законодавства про неспроможність та банкрутство дозволяє дійти висновку, що лише належне державне регулювання цієї галузі дозволить мінімізувати збитки, що можуть бути завдані законними правам та інтересам господарюючих суб’єктів та самої держави. Завдання нашої держави на сьогодні полягає в упорядкуванні питань неспроможності (банкрутства) підприємств з пріоритетом державних інтересів. Продуманий і науково обґрунтований синтез досягнень ряду зарубіжних країн дозволить у перспективі створити в Україні ще більш ефективно дієвий інститут банкрутства та могутні кримінально-правові й організаційні основи протидії кримінальним формам банкрутства.

Юрист загальної практики

ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ»

Катерина Овчаренко

Політологи-експерти та фахівці визнають, що з усіх реформ які належать здійснити в Україні, основною і ключовою є реформування місцевого самоврядування і децентралізація влади. Саме громадам ми завдячуємо, що збереглися як народ і утверджуємось сьогодні як політична нація. Цей історичний досвід виживання в часи смут та небезпек ми повинні використати уже в своїй незалежній Державі, поставивши громаду як фундамент її будови. Повсюдність місцевого самоврядування, фінансова спроможність та інфраструктурна достатність громад, відповідальність органів місцевого самоврядування перед громадою і державою це основа цього фундаменту.

Децентралізація влади, це перенесення центру тяжіння від центральних органів влади, які акумулювали в собі весь фінансовий, ресурсний і дозвільний потенціал на рівень функціонування місцевого самоврядування.

Час нам з вами переймати європейський досвід, який диктує, що тільки через ефективне самоврядування, тільки через активність місцевої громади, через забезпечення її фінансовим ресурсом можна змінити Україну. Всі зміни, які триватимуть певний період часу базуються насамперед  на добровільному, усвідомленому об’єднані. Більшість із нас розуміє, що об’єднання територіальних громад необхідне, але це об’єднання повинно бути таким, щоб надати новоутвореній громаді всі можливості реалізувати ті завдання, які поставлено перед нею.

На даний час територіальні громади абсолютно обмежені в коштах. А нова об’єднана територіальна громада має можливість отримати той бюджет, який буде забезпечувати її потреби. Відповідно до чинного законодавства, об’єднана територіальна громада з 2016 року отримає 60 % податку на доходи фізичних осіб, 25% - екологічного податку, 5 % - акцизного податку з реалізації підакцизних товарів, 100 % - єдиного податку, 100 % - податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, 100 % - податку на майно. Крім цього деякі місцеві збори та платежі не будуть іти в центральний бюджет, а лишатимуться на місцях. Це дасть територіальній громаді фінансову основу для самостійності.

Добровільне об’єднання територіальних громад – це тривалий процес, який може завершитися, за прогнозами експертів, за півроку. Після погодження територіальних громад на об’єднання вони подають свої узгодженні пропозиції обласній адміністрації, яка дає їм юридичну оцінку. Потім проводиться обговорення цих ініціатив у територіальній громаді, знову ухвалюють рішення про згоду на об’єднання, потім сесія обласної ради схвалює рішення про  утворення такої територіальної громади і оголошуються місцеві вибори.

Крім Закону України «Про об’єднання територіальних громад», є ще Методика формування спроможних територіальних громад. Вона визначає кордони територіальної громади за відстанню і за часом надання послуг.

Велике значення має й те хто очолить територіальну громаду і по-новому гляне на її розвиток. Для цього нам потрібні справжні лідери – чесні, перспективні, спроможні, вперті.

Одним з важливих напрямків розвитку територіальних громад є їх співробітництво. Закон України «Про співробітництво територіальних громад» (17 червня 2014 р.) є основним нормативно-правовим актом, на підставі якого має здійснюватися співробітництво.

Отже, ключові постулати співробітництва територіальних громад:

1.Співробітництво передбачає відносини між двома або більше територіальними громадами. Максимальна кількість територіальних громад законодавчо необмежені;

2.Відносини здійснюються на договірних засадах у визначених Законом формах;

3. Метою співробітництва є: забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню, ефективне виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень.

Отже, співробітництво між громадами має свій логічно обгрунтований кінцевий сенс, той підсумковий результат, за для якого територіальні громади вступили у відносини на договірних засадах. Це означає, що передбачені Законом механізми об’єднання наявних у територіальних громадах ресурсів мають призвести до більш ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень, що забезпечать соціально-економічний та культурний розвиток територій.

Пам’ятаєте зі школи? Герой твору Марка Кропивницького сказав : «Дві голови – два розума, п’ять голів – громада, а громада – великий чоловік»…

Юрист загальної практики

ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ»

Катерина Овчаренко

На сьогоднішній день однією з найбільш важливих та актуальних реформ в Україні є реформа місцевого самоврядування, основним аспектом якої є децентралізація влади. Яка ж мета цієї реформи та чого від неї чекати?

В Україні закладено конституційні засади місцевого самоврядування, ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування, прийнято ряд базових нормативно-правових актів, які створюють правові та фінансові підвалини діяльності органів місцевого самоврядування.

Але від часу прийняття Конституції України та базових нормативно-правових актів з питань місцевого самоврядування розвиток його фактично здійснювався лише на рівні територіальних громад міст обласного значення, оскільки більшість територіальних громад через їх матеріально - фінансову базу виявилися неспроможними виконувати всі повноваження органів місцевого самоврядування.

В Україні створено близько дванадцяти тисяч територіальних громад у більш як 5 тисяч громад, чисельність жителів становить менш як 3 тисячі осіб, з них у 4509 громадах – менш як одна тисяча осіб, а у 1110 громадах - менш як 500 осіб. У більшості з них не утворено виконавчі органи відповідних сільських рад, відсутні бюджетні установи тощо.

Удосконалення потребує і система територіальної організації влади з метою підвищення ефективності управління суспільним розвитком. Проведення нових структурних реформ дасть змогу досягти стійкого економічного ефекту, а також позбавить можливості незаконної приватизації земель, вирубки лісів, захистить селян від корупції місцевих чиновників та поліції. Реформа робить ставку на передачу повноважень громадам, тобто нам з вами.

Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади буде здійснюватися з дотриманням наступних принципів: верховенства права, відкритості, прозорості та громадської участі, повсюдності місцевого самоврядування, доступності публічних послуг, підзвітності та підконтрольності органів і посадових осіб, правової, організаційної та фінансової спроможності місцевого самоврядування, державної підтримки, партнерства між державою та місцевим самоврядуванням, сталого розвитку територій.

Реалізація Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні здійснюватиметься двома етапами:

І етап: зміни до Конституції України; розробка проектів та актів законодавства щодо запровадження механізму народовладдя; створення законодавчої основи для реалізації права територіальних громад на добровільне об’єднання; врегулювання нової системи адміністративно-територіального устрою; здійснення моделювання адміністративно-територіальних одиниць у регіонах.

ІІ етап: уніфікація та стандартизація публічних послуг, що надаються населенню органами місцевого самоврядування; проведення інституційної реорганізації органів місцевого самоврядування; проведення місцевих виборів; удосконалення системи планування території громад.

Під контроль місцевого самоврядування попадуть такі основні сфери, як: місцевий економічний розвиток; розвиток місцевої інфраструктури; планування розвитку громад; забудова територій; благоустрій; соціальна допомога; культура і спорт; освіта; медицина; муніципальна поліція; ЖКГ; пасажирські перевезення.

Фінансування цих заходів здійснюється з державного та місцевих бюджетів у межах асигнувань , що передбачаються у бюджетах відповідних територіальних громад на відповідний рік, а також за рахунок міжнародної технічної та фінансової допомоги.

Ця реформа необхідна для того аби Україна стала ефективною державою, а українські громадяни могли обирати собі ефективну та авторитетну місцеву владу, яка має адекватні повноваження, достатні ресурси та буде нести відповідальність перед громадянами та державою.

Юрист загальної практики

ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ»

Катерина Овчаренко

У черговому пакеті євроінтеграційних законопроектів з’явився зовсім не Європейський проект закону № 4054, який регулює процедури арешту майна і процедуру так званої спеціальної конфіскації. Це трагедія для прав громадян, які і так потребують захисту!!!

Як зазначено в Законі, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у дохід держави грошових коштів, цінностей та іншого майна. Такі дії відбуваються за умови умисного злочину або суспільно-небезпечного діяння, склад якого міститься в особливій частині Кримінального кодексу України, за які передбачається покарання у вигляді позбавлення волі чи штрафу на суму, більшу від 51 000 гривень.

-“Такий закон не є боротьбою з корупціонерами, а є боротьбою корупціонерів з народом України - зазначає керуючий партнер Юридичної компанії “АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ”, Роман Попов. - За наявності банального рішення суду і зшитого “білими нитками” кримінального провадження, у Вас можуть відібрати все. Положення даного закону не розповсюджуються конкретно на чиновників чи держслужбовців. Жертвою цього Закону може стати кожен.

Прес-служба

Юридичної компанії “АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ”

Законодательный орган нашей страны в преддверии нового года решил сделать для бизнеса много «подарков» в виде принятых законопроектов, который должны благотворно повлиять на ведение бизнеса в Украине. Одним из таких «подарков» является Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно реформирования общеобязательного государственного социального страхования и легализации фонда оплаты труда».