ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ
  "АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ"
 +38 (095) 041-41-13
 +38 (093) 488-88-22
e-mail: office@alc-kr.com.ua
 

Попов Роман

Відповідаємо на запитання користувачів сайту ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ "АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ"

ЦПК у різних нормах використовує тер міни «позов» та «позовна заява». Яка між ними відмінність та чи можна, наприклад, залишити без руху не позовну заяву, а позов?

     Дійсно у ЦПК використовуються поняття як позову, так і позовної заяви. Наприклад, ч. 1 ст. 32 ЦПК вказує на те, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів, ст. 80 ЦПК визначає ціну позову, глава ЦПК про підсудність оперує терміном «позов» і т.д. Разом з тим, ст. 118 ЦПК передбачено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою. Статті 119, 120, 121 ЦПК визначають форму і зміст позовної заяви, залишення позовної заяви без руху тощо. Те ж саме стосується понять «зустрічний позов», «форма і зміст зустрічної позовної заяви» і т,п.

    Зазначене вказує на те, що «позов» і «позовна заява» не однозначні поняття. В деякій юридичній літературі зазначається, що позов і позовна заява співвідносяться як зміст і форма, тобто формою позову є позовна заява, в яку втілюється зміст позову. Разом з тим, очевидно, що між позовом як вимогою про захист права і позовною заявою, в якій ця вимога втілюється, існує певний зв'язок, який розкривається завдяки парній філософській категорії «зміст» і «форма».

     Позовна заява — це зовнішня форма вираження позову, спосіб існування позову як вимоги про захист права, свободи чи інтересу. У зв'язку з цим форма завжди має службове призначення, тобто службова роль позовної заяви як форми позову в тому, що в ній відображаються елементи позову (предмет, підстава і сторони), а також інші відомості, необхідні для правильного і швидкого вирішення цивільної справи. Призначення позовної заяви як форми позову в тому, щоб довести до відома суду та інших осіб, які беруть участь у справі, суть вимог позивача, який звертається в суд за захистом своїх чи в передбачених законом випадках прав, свобод чи інтересів інших осіб.

     В свою чергу, позовна заява, виступаючи в якості способу існування і вираження позову, має своє «зовнішнє», відмінне від позову існування, тобто має свою власну форму і зміст. За ст. 119 ЦПК позовна заява подається у письмовій формі і повинна відповідати визначеному законом змісту, повинна мати певні реквізити (елементи змісту), які ширше елементів позову. Зокрема, це обов'язок зазначати в позовній заяві найменування суду, до якого подається заява, зазначення місяця проживання або місцеперебування відповідача, перелік документів, що додаються до заяви та інше.

     Відмінність позову від позовної заяви проявляється і в існуванні таких інститутів, як відмова від позову, визнання позову, забезпечення позову, об'єднання і роз'єднання позовів. Так, позивач відмовляється не від поданої позовної заяви, а від позову, відповідач визнає не позовну заяву, а позов, як матеріально-правову вимогу, пред'явлену до нього.

     У зв'язку з цим, суд вправі залишити без руху (ст. 121 ЦПК) не позов (такі приклади у судовій практиці існують), оскільки це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а саме позовну заяву, яка за законом повинна мати свою власні форму і зміст.

Керуючий партнер ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ "АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ"

ПОПОВ Р.

Останнім часом люди дуже часто стикаються з проблемою, коли спадкові права на майно отримують родичі померлих – іноземці. Зокрема такі проблеми виникають, коли громадяни інших країн успадкували земельну частку (пай), або земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Отже, спробуємо пролити промінь світла на таку ситуацію.

Пункт 17, розділу Х «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Земельного кодексу України зазначає, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства

Отже, можна зробити логічний висновок, що сертифікат на право на земельну частку (пай) – це документ, який посвідчує майнові права на земельну ділянку, яка не визначена в натурі на місцевості. Сертифікат на право на земельну частку (пай) не посвідчує право власності на конкретну земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку.

Із статусом сертифікату на право на земельну частку (пай) нібито розібралися. Тепер щодо спадкування паїв (земельних часток) іноземцями.

Звертаємось до норм ч. 5 ст. 22 та ч. 2, 4 ст. 81 Земельного кодексу України, де сказано, що іноземні громадяни не можуть набувати у власність на території України земельні ділянки сільськогосподарського призначення, за виключенням єдиного випадку, коли право власності на такі ділянки набувається у порядку спадкування. В такому випадку правовстановлюючим документом на цю ділянку виступатиме свідоцтво про право на спадщину.

Не зайвим буде пригадати про Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», абзац 12 частини 1 статті 5 якого вказує, що до повноважень місцевої державної адміністрації щодо виділення земельних часок (паїв) у натурі (на місцевості) віднесено і прийняття рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Таким чином, за загальним правилом, для того, щоб майнові права на земельну частку (пай) стали правом власності на чітко визначену земельну ділянку, з визначеними межами та присвоєним кадастровим номером, - треба отримати розпорядження державної адміністрації про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки, пройти всі процедури, які передбачає земельне законодавство, отримати розпорядження районної державної адміністрації про передачу у власність земельної ділянки та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Але, враховуючи, що заявником у таких процедурах буде іноземець – відведення земельної ділянки іноземцю, як власнику земельної частки (паю) за розпорядженням місцевої державної адміністрації, на мою думку, порушить частину 5 статті 22 Земельного кодексу України. 

Як можна вийти з даної ситуації, і реалізувати іноземцеві свої права на землю, не допускаючи порушення норм Земельного кодексу України?

Земельним законодавством чітко не врегульоване це питання. Тому, звертаємось до ст. 8 Цивільного кодексу України, у частині 1 якої сказано: якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

А отже, ми сміливо можемо застосовувати частину 4 статті 81 Земельного кодексу України, якою встановлено обов’язок іноземного громадянина провести відчуження успадкованої ним земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Таким чином, іноземець зобов’язаний відчужити успадковане ним майнове право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом, протягом року, громадянину України або іншому суб’єкту права власності на землю в Україні.

До того ж, таке відчуження може проходити не лише шляхом купівлі-продажу, а і шляхом укладення договору дарування, міни, тощо.

Керуючий партнер

ТОВ «Юридична компанія «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ»

Попов Р.

Той хто поодиноко або постійно має справу із оформленням прав на земельні ділянки так чи інакше зіткнувся з питанням оцінки землі. Землі відповідно до законодавства України бувають різними, та і види оцінки землі бувають різними. При кожній окремій транзакції із земельними ділянками треба правильно обрати вид оцінки землі. А залежно від виду оцінки землі і мети, якої ви прагнете в подальшому із цією земельною ділянкою досягти, грошова оцінка землі буде різною.

Отже, почнемо із Земельного кодексу України. Так, стаття 201 нам каже про те, що залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка земельної ділянки використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

У питаннях оцінки землі доцільно звертатись до спеціального закону, що регулює оцінку землі. Це Закон України «Про оцінку землі», у якому зазначено, що залежно від мети та методів проведення оцінки землі, оцінка земель поділяється на наступні види:

- бонітування ґрунтів;

- економічна оцінка земель;

- грошова оцінка земельних ділянок.

Дані бонітування ґрунтів є складовою частиною державного земельного кадастру та є основою проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь і враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Дані з економічної оцінки земель є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, аналізі ефективності використання земель порівняно з іншими природними ресурсами та визначенні економічної придатності земель сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур. Однак зараз хочеться акцентувати увагу саме на грошовій оцінці земельних ділянок.

Як сказано, знову ж таки, у Законі України «Про оцінку землі», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Зазначений закон дає нам більш розгорнуте поняття про види грошової оцінки та їх мету.

Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

А експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених законодавством.

 

Також доцільно звернути увагу на випадки, у яких за Законом грошову оцінку проводити треба обов’язково.

Отже, нормативна грошова оцінка земельних ділянок обов’язково проводиться у разі:

- визначення розміру земельного податку;

- визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

- визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (якщо ступінь спорідненості спадкоємця підпадає під сплату такого мита) та даруванні земельних ділянок.

- визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

- розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;

- відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок обов’язково проводиться у разі:

- відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності;

- застави земельної ділянки відповідно до закону;

- визначення інвестиційного вкладу в реалізацію інвестиційного проекту на земельні поліпшення;

- визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, у разі якщо вони вносяться до статутного фонду господарського товариства;

- визначення вартості земельних ділянок при реорганізації, банкрутстві або ліквідації господарського товариства (підприємства) з державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки;

- виділення або визначення частки держави чи територіальної громади у складі земельних ділянок, що перебувають у спільній власності;

- відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України;

- визначення збитків власникам або землекористувачам у випадках, встановлених законом або договором;

- рішення суду.

 У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін.

 

Проведення грошової оцінки землі, чи то експертної чи то нормативної, потребує спеціальних знань. Такі знання мають сертифіковані оцінщики з оцінки землі.

 

Таким чином, якщо перед вами постало питання проведення грошової оцінки землі, майте на увазі, що грошова оцінка буває двох видів і залежно від того, які дії ви прагнете вчиняти із земельною ділянкою, ви маєте чітко розуміти, який вид оцінки земельної ділянки вам треба замовляти.

 

Керуючий партнер

ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ»

Роман Попов

З 9 березня діє затверджений Урядом план заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно з цим документом у 2016 році передбачено, зокрема, проведення таких заходів:

1) проведення національної оцінки ризиків;
2) завершення процесу імплементації в законодавство Рекомендацій FATF та Директиви ЄС 2015/849;
3) перехід до ризик-орієнтованого підходу під час здійснення контролю за діяльністю суб'єктів первинного фінмоніторингу.
Також варто звернути увагу, що на ДФС покладено обов'язок із виявлення підозрілих операцій під час перевірки звітності з трансфертного ціноутворення.

Прес-служба

Юридичної компанії "АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ"

Якщо у Вас є фермерське господарство (далі - ФГ), і ви маєте намір землю цього ФГ розпаювати поміж його членами, вам варто виконати ряд процедур, передбачених законодавством, щоб не доведи Боже вам не відмовили у цьому.

Перше, на що Вам варто звернути увагу, це норма п. 4 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство». Отже, фермерське  господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Як показує досвід, більшість земельних ділянок, що були передані для ведення фермерського господарства, передавались за державними актами на право постійного користування не фермерським господарствам, а фізичним особам, які після такої передачі засновували ФГ і ставали Головами ФГ. Враховуючи п. 4 ст. 1 Закону про ФГ, ми вважаємо, що земельна ділянка, передана під здійснення ФГ має бути зазначена у Статуті ФГ, у розділі «Майно та майнові права фермерського господарства». За такої умови можна вважати, що така земельна ділянка є власністю ФГ, а отже рішенням або протоколом зборів ФГ його члени можуть розпоряджатися.

Пункт 2 ст. 3 Закону про ФГ передбачає, що при створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту. А отже, для того, щоб стати членом ФГ не достатньо бути родичем засновника ФГ. Також не достатньо перебувати з ФГ у трудових відносинах, навіть якщо у таких відносинах перебуває родич засновника ФГ. Наявність трудових відносин з ФГ не передбачає членства у ньому! Необхідно, щоб прізвища імена та по батькові родичів були зазначені у Статуті ФГ, у розділі «Члени фермерського господарства».

Згідно п. 1,2 ст. 13 Закону про ФГ, члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Однак норми Закону та рішення зборів ФГ, яким би було вирішено питання розпаювання земель ФГ замало для того, щоб почати процедуру розпаювання. Враховуючи факт того, що все ж таки – це земля державної або комунальної власності необхідно отримати розпорядчий документ про безоплатну передачу (приватизацію) землі ФГ його членам у приватну власність. Для цього треба буде звернутись до районної державної адміністрації для отримання відповідного розпорядження. Однак, районна державна адміністрація неохоче «роздає» землі членам фермерських господарств, посилаючись на п. 4 ст. 13 Закону про ФГ, де зазначено, що громадяни України, які до 1 січня 2002 року отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років. А відповідно до норм Земельного кодексу України купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення не мають права, бо діє мораторій, хоча б і з радістю б здійснили цю процедуру. А поки такої змоги немає, відмовляйтесь від постійного користування, укладайте договори оренди і сплачуйте від 3 до 11% орендної плати. Ніби як все логічно і послідовно, навіть немає обґрунтованих юридичних підстав для звернення до суду. А відтак, член ФГ не може отримати земельної ділянки, не дивлячись на те, що законом така його можливість передбачена.

Тепер повернемося до п. 4 ст. 1 Закону про ФГ, де сказано, що у Статуті зазначається порядок вступу до господарства та виходу з нього. Тому у Статуті ми радимо вам зазначити, що у разі виходу з ФГ, член ФГ має право на отримання частки майна ФГ, у тому числі і земельної ділянки. А на зборах ФГ члени визначаться, що член ФГ має право на частину земельної ділянки, що зазначена у Статуті ФГ. І до того ж, керуючись п. 1,2 ст. 13 Закону про ФГ, член ФГ не може скористатись своїм, передбаченим законом правом, а отже починає звертатися до суду, де відповідачем буде саме фермерське господарство. Натомість фермерське господарство доведе суду, що з його боку порушення закону немає і звернеться до суду з вимогою про залучення районної державної адміністрації до судового процесу. Як наслідок, учасники ФГ за допомогою фахівців юридичної компанії «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» отримують позитивні рішення судів, які і є підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку за членом ФГ.

Також наголошуємо, що в кулуарах Верховної ради України вже давно точаться розмови про скасування такої форми речового права на землі сільськогосподарського призначення для громадян як постійне користування. А тому, щоб не втратити набуте вами або вашими батьками, не зволікайте з процедурою розпаювання земель вашого ФГ.

Більш детальну інформацію з цього приводу ви можете отримати за телефонами (095) 04-14-113, (093) 488-88-22 або на сайті http://www.alc-kr.com.ua

Керуючий партнер

ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ»

Роман Попов

Дуже поширеною є ситуація, коли у сільській місцевості люди живуть у будинках десятки років, але не мають жодних документів, які б підтверджували право власності на їхнє житло. Як наслідок виникає купа проблем, починаючи від укладення договорів з РЕСом на постачання світла, Облгазом на постачання газу тощо, не кажучи вже про процедуру спадкування, дарування чи продажу такого будинку.

Якщо звернутися до букви Закону, то така нерухомість, на яку не оформлено права власності не являється майном людини, яка в ньому проживає і визнається самочинно збудованим. А отже, враховуючи докорінні зміни у законодавстві, які відбуваються сьогодні, рано чи пізно вас і вашу родину можуть з нього виселити.

Для того, щоб оформити всі необхідні права на ваше житло вам варто пройти чимало дорогих та складних процедур і лише пройшовши всі ці кола бюрократичного пекла ви зможете спати спокійно у своїй оселі. Враховуючи, що будинки у сільській місцевості рідко перевищують 300 кв.м. і були збудовані до 2011 року, ми розкажемо саме про таку категорію приміщень. Отже, з чого варто починати?

Перше, що вам необхідно – це здійснення технічної інвентаризації вашого будинку. Технічна інвентаризація це абсолютно не складна процедура, яка полягає у виїзді техніка (експерта) з інвентаризації до вашого домоволодіння і здійснення замірів всіх об’єктів нерухомості, як всередині так і ззовні, які знаходяться на вашому подвір’ї (будинок, комора, погріб, гараж, вигрібна яма тощо). Такі техніки є як в обласному бюро технічної інвентаризації (БТІ), так і в приватних організаціях, які займаються такими роботами. Що цікаво, приватні експерти та організації зроблять інвентаризацію вашого домоволодіння набагато швидше, якісніше і дешевше, порівняно з БТІ. Після виїзду техніка та здійснення замірів ви маєте отримати технічний паспорт, у якому буде зазначене ваше прізвище як замовника, будуть зроблені креслення вашої ділянки і усіх споруд на вашій ділянці. Перевірте, щоб на технічному паспорті була відмітка про технічне обстеження будинку. Термін здійснення інвентаризації та виготовлення технічного паспорту займе у вас не більше 10 днів.

Наступний ваш крок – це Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держбудінспекція). До Держбудінспекції треба зібрати наступний перелік документів: 1) документи на землю  (акт чи свідоцтво про право власності на землю або договір оренди земельної ділянки, або довідку з сільської ради про те, що у вас немає заборгованості зі сплати податку на землю); 2) технічний паспорт з проведеною інвентаризацією; 3) декларацію про готовність будинку до експлуатації (заповнити її вам можуть допомогти працівники Держбудінспекції). Протягом 10-ти робочих днів, Держбудінспекція зареєструє подану вами декларацію і видасть вам її з відміткою про реєстрацію. З цього моменту ви офіційно повідомили органи державної влади про те, що ваша нерухомість існує і ви маєте на неї певні права.

Наступний державний орган, куди вам треба звернутись – це Державна реєстраційна служба речових прав на нерухоме майно Кіровоградського районного управління юстиції (реєстратор). До державного реєстратора ви маєте подати заяву про реєстрацію права власності (за необхідності, з відповідними додатками – про це треба буде попередньо дізнатись у реєстратора). Разом із такою заявою вам необхідно буде подати реєстратору технічний паспорт на ваш будинок, зареєстровану декларацію, копію вашого паспорта. Інколи реєстратор може вимагати від вас документи на землю під вашим будинком. Не дивлячись на те, що така норма законом прямо не передбачена, ми не радимо доказувати свою правоту, адже простіше надати документ і швидше зареєструвати своє право. Строки такої реєстрації 14 днів, і відповідно до закону не можуть бути більшими.

Також. Хочемо наголосити на тому, що здійснення процедури реєстрації права власності (отримання свідоцтва про право власності), а також отримання витягу про державну реєстрацію права власності в державному реєстрі буде платним, однак вартість таких платежів не перевищить 300 гривень.

Таким чином, користуючись нашими порадами, всього за півтора – два місяці ви можете набути право власності на свій будинок і назавжди себе убезпечити від небажаних конфліктів і непорозумінь стосовно права вашого проживання в ньому. Наша мета – це захист ваших прав!

Більш детальну інформацію з цього приводу ви можете отримати за телефонами (095) 04-14-113, (093) 488-88-22 або на сайті http://www.alc-kr.com.ua

 

Керуючий партнер

ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ»

Роман Попов

     Петро Порошенко схвалив зміни до законодавства, які передбачають відкритість інформації про зареєстровані транспортні засоби, нерухоме майно та його обтяження, а також інформації з Земельного кадастру.

     Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції

Прес-служба

Юридичної компанії «Альфа Лекс Консалтинг»

 

Як показує практика, у кожному п'ятому договорі оренди землі норма про поновлення договору оренди не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі». У Законі України «Про оренду землі» сказано: орендар зобов'язаний письмово повідомити орендодавця про намір продовжити договір оренди не пізніше ніж за 30 днів до закінчення договору оренди. Аналізуючи укладені договори оренди землі наших клієнтів ми побачили норму про автоматичне продовження договору оренди або вказані строки письмового повідомлення орендаря у договорі, є меншими, ніж ті, що встановлені Законом.

Нам зустрічались договори оренди землі в котрих орендар має право повідомити орендодавця про намір продовжити договір оренди за 3 дні (!) до закінчення договору оренди. Звісно, в такому разі в орендодавця залишається дуже мало часу на прийняття обдуманого та виваженого рішення щодо подальшого розпорядження своєю власністю.

 

КВАЛІФІКОВАНА ПОРАДА:

Якщо ви передали свою земельну ділянку в оренду, ви маєте знати, що Закон України «Про оренду землі» дає Вам три варіанти поведінки у випадку, коли договір оренди Вашої земельної ділянки закінчується:

 

По-перше, це припинення дії договору оренди землі та наданні орендареві відмови у його продовженні (поновленні). АЛЕ, цей варіант Вашої поведінки може мати місце лише тоді, коли Ви як власник земельної ділянки вирішили самостійно її обробляти. Однак, не кожен має таку можливість враховуючи вік, здоров’я, досвід, наявність техніки тощо. А отже, коли приходить час закінчення дії договору оренди Вашої земельної ділянки – Ви повинні бути готові до другого варіанту розвитку Ваших відносин з орендарем.

 

По-друге, це продовження договірних орендних відносин з тим самим орендарем. У Законі України «Про оренду землі» прописана норма про те, що по закінченні строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Виходячи з цієї норми, Ви зобов'язані продовжити з ним відносини оренди землі шляхом поновлення договору оренди землі, якщо ви плануєте й надалі передавати свою земельну ділянку в оренду.

ПАМЯТАЙТЕ: Для того, щоб строк дії Вашого договору був поновлений, орендар Вашої земельної ділянки має здійснити певну процедуру:

  1. Повідомити Вас як власника про те, що він має намір продовжити строк дії договору оренди землі до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (у договорі може бути встановлений і більший строк, аніж той, що передбачений Законом).

Процес такого повідомлення здійснюється шляхом надсилання Вам листа-повідомлення про такий намір.

  1. До цього листа-повідомлення про поновлення строку дії договору оренди землі орендар зобов'язаний додати проект додаткової угоди, яка може передбачати продовження договірних відносин з Вами на тих самих або на інших умовах.

 

ВАРТО ЗНАТИ: Якщо власник земельної ділянки не задоволений якимись умовами того договору оренди землі який ще діє і строк якого закінчується, то він має право висунути пропозиції про їх зміну (наприклад, власник має право вимагати підвищення розміру орендної плати або її виплати у іншій формі, або наполягати на вжитті орендарем додаткових заходів щодо охорони землі тощо). Свої пропозиції власник має направити орендареві у письмовій формі до закінчення терміну дії чинного договору оренди землі. При цьому щоб пропозиції власника мали юридичну силу, слід направити їх поштою з повідомленням про вручення на адресу орендаря або ж власник може доставити їх до офісу (контори) орендаря у двох примірниках, на одному з яких має бути проставлена відмітка орендаря (з його печаткою) про отримання пропозицій власника земельної ділянки.

(!) Якщо ж власник не надішле такої відповіді орендареві або ж надішле її пізніше строку спливу договору оренди землі, то це означатиме, що власник згодний на поновлення договору оренди землі на тих умовах, які містяться у додатковій угоді, надісланій власнику орендарем.

Якщо власник не згодний з запропонованими орендарем умовами, а орендар не йде на поступки, то не варто поспішати підписувати таку угоду. Краще повідомити про це орендаря у письмовій формі. Це дає власнику змогу звернутися до суду та доводити доцільність зміни умов договору оренди землі при його поновленні на новий термін.

 

Також варто наголосити на наступному: якщо орендар не надішле Вам листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі за місяць до завершення його дії і при цьому по закінченню строку дії договору продовжуватиме використовувати Вашу землю, то Вам слід направити йому лист-заперечення проти поновлення договору оренди землі. Це слід зробити протягом місяця після завершення дії договору землі. Якщо Ви не направите такого листа-заперечення протягом одного місяця, то це дає орендареві право вимагати поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, на яких був укладений попередній договір оренди землі.

 

(!) Якщо власник направить вчасно лист-заперечення, то матимете право передати земельну ділянку в оренду іншому орендареві. Це й буде тим третім варіантом поведінки власника у орендних відносинах з орендарем.

Керуючий партнер ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ»

Р. Попов

ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» - комплексна підтримка землевласників та землекористувачів, всі види юридичних послуг у сфері земельного права.

Детальніше за телефонами: (095) 041-41-13; (093) 488-88-22.

     Переселенцям, які вимушені були покинути рідні домівки в Криму та в зоні АТО держава надає право на отримання безоплатної правової допомоги. До того ж, адвокати і фахівці у галузі права будуть допомагати їм не тільки в судах, а й під час відносин з органами державної влади.

     28.03.2015 року ініціативною групою депутатів було внесено до Верховної ради України проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (щодо прав та свобод внутрішньо-переміщених осіб). Номер законопроекту 2373. Показовим є той факт, що в ініціативну групу входять як представники коаліції, так і опозиційні депутати. Мабуть хтось готується до виборів і заробляє політичні бали.

     Дана законодавча ініціатива передбачає, що особи, на яких розповсюджується дія Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», мають право на всі види правової допомоги, що передбачені ч. 2 ст. 13 Закону.

     На сьогодні ж, право на безоплатну правову допомогу гарантується державою тільки особам, котрі мають середньомісячний сукупний дохід родини нижчий за прожитковий мінімум, а також діти-сироти, діти, що позбавлені батьківської опіки, та інші категорії населення.

     І справді, особисто я, чи не щодня стикаюсь з особами, що переселені з тимчасово окупованих територій. Те, що їм потрібна правова допомога і добре, що вона гарантується державною – це одна справа, і далеко не найнеобхідніша. Вимушені переселенці потребують більш нагального – забезпечення хоча б тимчасовим житлом, безперервне продовження навчання, працевлаштування, відновлення втрачених документів тощо.

     На останньому з’їзді партнерів ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» я наголосив партнерам на тому, що одним із основних напрямків нашої діяльності у ці не прості часи буде надання PRO BONO послуг. Адже ми позиціонуємо себе не тільки як група фахівців у своїй галузі, а ще і як соціально налаштовану, креативну та здатну до масштабного розвитку ЮРИДИЧНУ КОМПАНІЮ.

     Користуючись нагодою, наголошу на тому, що, в суботу, 28.03.2015 року, адвокати ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ “АЛЬФА ЛКУС КОНСАЛТИНГ” взяли участь у десятому конкурсі-відборі на право надавати безоплатну правову допомогу, що організовувало Головне управління юстиції у Кіровоградській області. Решта є юристів КОМПАНІЇ долучаться до громадських приймалень, громадських організацій та юридичних клінік регіону.

Керуючий партнер ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ "АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ"

Попов Р.

     До ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» звернувся за допомогою працівник одного із великих виробничих підприємств центрального регіону України.

     Сутність звернення полягала в тому, що адміністративний апарат підприємства не надав працівникові відпустку згідно графіку відпусток, який було затверджено ще на початку року та погоджено з працівником, профспілквою організацією та керівництвом підприємства.

     Фахівці ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ» надали клієнту грунтовне роз’яснення його прав, а зокрема права на відпустку. Як зазначають норми законодавства України стосовно цього питання, роботодавець не має жодного права не надавати відпустку працівникові згідно графіку відпусток. Однак, роботодавець може перенести відпустку працівника на інший період у зв’язку із службовою необхідністю, але таких дій роботодавцем виконано не було.

     Не надати працівникові відпустку роботодавець може лише за однієї умови – за наявності письмової згоди працівника щодо відсутності відпустки з подальшою виплатою компенсації за невикористану відпустку.

     Обурює те, що первинні профспілкові організації підприємств “закривають очі” на такі порушення роботодавців і не виконують своїх функцій згідно законодавства.

     Юристи нашої компанії підготували ряд документів до представників профспілкової організації підприємства та до самого підприємства, і у разі незадоволення роботодавцем вимог працівника підготують скаргу до Державної інспекції України з питань праці.

Прес-центр

Юридичної компанії “Альфа Лекс Консалтинг”

ПочатокПопередня12НаступнаКінець
Сторінка 1 із 2

 Головна | Практики |Індустрії | Земельні аукціони | Допомога адвоката | Блог | Новини компанії | Контакти

Даний інформаційний ресурс (www.alc-kr.com.ua), вся інформація і результати інтелектуальної діяльності, які розміщені на ресурсі, перебувають під захистом міжнародного права та законодавства України. Незаконні дії з інформацією та результатами інтелектуальної діяльності тягне за собою відповідальність. Вся інформація, розміщена на ресурсі не є юридичною консультацією. Коментарі, статті, висновків, опубліковані юристами є їхньою особистою думкою і можуть не співпадати з думкою ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ« АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ».

© ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ« АЛЬФА ЛЕКС КОНСАЛТИНГ». 2015-2021. Всі права захищені.